МДМА кристаллы Игра

Чуваки, сегодня я решил поделится с вами историей, которая наверняка удивит многих. Ну ладно, не буду жаловаться, начну с начала. Вчера я был в центре города и как назло закончились мои закладки. Зашибись! Ну, я думал, что быть может у кого-то из моих друзей найдутся запасы. Но оказалось, что все они на той неделе в отпуск уехали. Хана, ничего не поделаешь, думал я себе.

Но потом я вспомнил, что у меня в домашней аптечке лежит рецепт на МДМА, который я получил от своего доктора на прошлой неделе. Ну, хотя бы то не останется мне недоступным, подумал я.

Я решил, что настало время испытать свою чуйку и отправился в ближайшую аптеку, где я должен был купить все необходимое для приготовления этого чудо-препарата. Чувствовал, что у меня все получится, но что-то мне подсказывало, что мне понадобится помощь. Зато же был маджон - мой самый преданный друг, планокиша, которому я могу все рассказать.

Так вот, я подошел к аптекарю и сказал ему, что мне необходимы все компоненты для приготовления МДМА по рецепту, который мне выписал врач. Аптекарь на меня посмотрел как на треш, явно не понимая, о чем я говорю. Я не ожидал такой реакции, и мне стало не по себе. Зашквар и полный провал.

Но тут я решил использовать свою последнюю карту - молодежный сленг. Я стал говорить с аптекарем на его же языке, нашептывая ему, что это все для "мафонов", и они очень нуждаются в этом. Явно чувствуя, что я имею в виду, аптекарь наконец-то согласился мне помочь.

Продав ему свою историю, я купил все необходимое и побежал домой готовить свою долгожданную закладку. На полпути я вспомнил, что у меня сегодня сложный экзамен в университете. Зашквар, треш, как же так получилось, подумал я.

Но я не собирался отступать и испугаться. Ведь у меня была чуйка, которая никогда меня не подводила. Я почувствовал, что все будет отлично.

Пришел я домой, сделал свою закладку, выпил ее и почувствовал, как она начала действовать. В ту же секунду меня охватило такое чувство эйфории, что все проблемы исчезли. Вот это да!

Я стал чувствовать свою смекалку и начал готовиться к экзамену. Поначалу мне казалось, что все проблемы решены и экзамен будет пройден на ура. Но по мере того, как эффект МДМА усиливался, я начал терять концентрацию и сосредоточенность. Мое внимание переключалось на все вокруг, и я не мог сосредоточиться на учебных материалах.

Время поджимало, и я понимал, что не могу позволить себе провалить этот экзамен. Я был на грани потери сознания, но решил не сдаваться. Я включил в себя все энергии и собрался с силами.

В конце концов, я добрался до университета. Все кругом казалось мне ярким и разноцветным. Я открыл дверь аудитории и увидел перед собой строгого преподавателя. Чуйка меня полностью подводила.

Я начал отвечать на вопросы экзамена, но слова не шли из моего рта. Я забыл абсолютно все, что учил всю неделю. Нервы дали сбой и я понял, что случилась полная хана.

Все было потеряно. Я провалил экзамен. Эта ситуация стала для меня настоящим зашкваром. Но я не мог долго расстраиваться. Ведь я знал, что виноват только я сам. Я решил, что больше никогда не буду экспериментировать с наркотиками перед важными делами. Не доводите себя до таких ситуаций, когда наркотики мешают вам жить полноценной жизнью. Моя история - урок для всех.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т